Томас Джефферсон був третім президентом Сполучених Штатів Америки. Народився 13 квітня 1743 року в Шедуеллі, Вірджинія, як одна з десяти дітей заможних батьків, які були власниками великих плантацій. Його батько, Пітер Джефферсон, помер, коли Томасу Джефферсону було чотирнадцять років, і той успадкував від нього землі.
З 1752 року відвідував школу і був дуже талановитим до вивчення мов. Зокрема, володів латиною та французькою. Після смерті батька переїхав до Гордонсвілля і навчався у преподобного Джеймса Моурі, у якого і проживав. Вивчав історію та природознавство. З 1760 року вивчав філософію у професора Вільяма Смолл у Коледжі Вільяма та Мері. Тут також удосконалювався у математиці. Продовжував удосконалюватись у французькій та грецькій мовах. Після успішного закінчення цієї школи вирішив вивчати право у Джорджа Вайтта. Став одним з найвідоміших юристів свого часу з дуже високим рівнем успішності виграних справ. В період своєї адвокатської практики познайомився з дуже заможною вдовою Мартою Вейлс Скелтон і в 1772 році одружився з нею. У них було шестеро дітей, однак лише двоє з них дожили до дорослого віку. У 1782 році померла також Марта.
Томас Джефферсон був одним з головних авторів американської Декларації незалежності від 4 липня 1776 року. Вона мала на меті застосування прав і свобод громадян, стосувалася права на володіння приватною власністю, можливості вибору уряду тощо. Джефферсон також виступав за скасування рабства, хоча сам володів рабами. Ця тема викликала палкі дебати, і його пропозиція неодноразово відхилялася, що він сприймав з певною незадоволеністю. Між 1779–1781 роками обіймав посаду губернатора Вірджинії. Потім разом з Бенджаміном Франкліном та Джоном Адамсом переїхав до Європи, щоб домовитися про вигідніші торговельні відносини з Великою Британією, Іспанією та Францією. У період 1785–1789 років був призначений американським послом у Франції. Тут він також став прихильником Великої французької революції і дотримувався її і пізніше в Америці.
У 1789 році Томас Джефферсон повернувся до Сполучених Штатів і став міністром закордонних справ. Однак через постійні суперечки з міністром фінансів Олександром Гамільтоном у 1793 році він пішов з посади. Вперше намагався стати президентом на виборах 1796 року. Однак президентом став Джон Адамс, а Джефферсон став віце-президентом. На наступних виборах став третім президентом Сполучених Штатів Америки. Переміг як Джона Адамса та Чарльза Пінкні від федералістів, так і свого конкурента від республіканців Аарона Берра. У своєму першому терміні на посаді прийняв заходи щодо зменшення державного боргу. Серед іншого, скоротив витрати на армію. Розпочав реформу в судових законах і скасував податок на алкогольні напої. Його другий термін, коли він відстояв своє перебування на посаді, розпочався 4 березня 1805 року. У цей період, серед іншого, вийшов закон про заборону імпорту рабів. Через постійні суперечки з Англією та Францією, коли обидві країни порушували суверенітет Америки, наказав оголосити торгове ембарго. Однак це рішення на практиці ніяк не виправдало себе і, навпаки, призвело до дестабілізації американського судноплавства та втрати багатьох робочих місць, які залежали від цієї торгівлі. Під цим тиском він скасував це ембарго незадовго до закінчення свого другого президентського терміну. Перед наступними президентськими виборами він вирішив більше не балотуватися, і своє місце передав другу Джеймсу Медісону. Посаду покинув 4 березня 1809 року і повернувся до Вірджинії.
Навіть після відходу з президентської посади залишався політично активним і був джерелом порад для своїх наступників. Помер 4 липня 1826 року, в той же день, що і Джон Адамс. Це було 50 років з моменту ратифікації Декларації незалежності.