Святослав Іванович Вакарчук – український музикант, громадський діяч, політик та науковець. Народився 14 травня 1975 року у місті Мукачево, Закарпатської області, в родині Івана Вакарчука, фізика, професора та ректора Львівського національного університету імені Івана Франка, а згодом – міністра освіти і науки України, та Світлани Вакарчук, викладачки фізики. Дитинство Святослава пройшло у Львові, де він здобув середню освіту у Львівській лінгвістичній гімназії. Ще в шкільні роки проявив інтерес до музики, зокрема, до гри на скрипці, а також захоплювався спортом, особливо баскетболом.
Вищу освіту Святослав Вакарчук здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка, на фізичному факультеті, який закінчив у 1996 році за спеціальністю ’теоретична фізика’. Згодом, у 1999 році, захистив кандидатську дисертацію з фізики, ставши кандидатом фізико-математичних наук. Паралельно з навчанням в університеті, Вакарчук активно займався музикою, що згодом стало його основною професійною діяльністю. Він володіє українською, російською, англійською та польською мовами.
Музична кар’єра Святослава Вакарчука розпочалася у 1994 році, коли він став одним із засновників рок-гурту „Океан Ельзи“. Гурт швидко здобув популярність в Україні та за її межами, завдяки унікальному стилю, поєднанню року, поп-музики та елементів українського фольку, а також харизматичному вокалу Вакарчука. „Океан Ельзи“ випустив низку успішних альбомів, серед яких „Там, де нас нема“ (1998), „Янанебібув“ (2000), „Суперсиметрія“ (2003), „Gloria“ (2005), „Земля“ (2013) та інші. Гурт активно гастролює Україною та світом, збираючи великі аудиторії на своїх концертах.
Окрім роботи в „Океані Ельзи“, Святослав Вакарчук займався сольною музичною діяльністю. У 2008 році він випустив свій перший сольний альбом „Вночі“, який відрізнявся більш ліричним та експериментальним звучанням. У 2011 році вийшов другий сольний альбом Вакарчука під назвою „Брюссель“. Ці проекти дозволили музиканту реалізувати свої творчі ідеї, які не завжди вписувалися в формат гурту „Океан Ельзи“. Також Вакарчук брав участь у різних музичних проектах та колабораціях з іншими виконавцями.
Святослав Вакарчук активно займається громадською діяльністю. Він є засновником благодійного фонду „Люди майбутнього“, який займається підтримкою освіти, науки та культури в Україні. Фонд реалізує різноманітні проекти, спрямовані на розвиток молоді, підтримку талановитих студентів та науковців, а також на популяризацію української культури. Вакарчук також активно виступає з лекціями та публічними виступами на теми освіти, громадянського суспільства та майбутнього України. Він є прихильником європейської інтеграції України та активно підтримує реформи в країні.
Політична діяльність Святослава Вакарчука розпочалася у 2019 році, коли він оголосив про створення політичної партії „Голос“. На позачергових парламентських виборах 2019 року партія „Голос“ пройшла до Верховної Ради України, отримавши значну підтримку виборців. Вакарчук очолив парламентську фракцію „Голос“ та активно працював над реалізацією програмних цілей партії, зокрема, щодо реформ у сфері економіки, освіти та правосуддя. У 2020 році Вакарчук склав депутатський мандат, заявивши про необхідність зосередитися на інших важливих для країни проектах.