Джон Фіцджеральд Кеннеді був американським президентом. Він виріс у великій католицькій родині в штаті Массачусетс. Його батько був підприємцем і політиком, який також працював послом у Великій Британії. Він виховував дітей у дусі суперництва та бажання перемагати за будь-яку ціну, виховання з боку матері також було суворим. Кеннеді закінчив Гарвард і був одним із найкращих студентів. У 30-ті роки він подорожував Європою, а в 1939 році відвідав також Прагу, окуповану нацистами. Він цікавився передвоєнною ситуацією в Європі і погоджувався з політикою умиротворення. Цій темі він присвятив свою дипломну роботу. Перероблена версія вийшла під назвою Чому Англія спала" і здобула велику популярність в англосаксонському світі. Кеннеді з дитинства мав проблеми зі здоров’ям, проте під час Другої світової війни вступив до армії. Зрештою він командував торпедним катером в районі Соломонових островів, де був поранений і кілька днів мусив ховатися разом з іншими солдатами. За це він пізніше отримав військову нагороду "Пурпурове серце".
Після закінчення Другої світової війни Кеннеді вирішив присвятити себе політиці. На сім’ю мав великий вплив батько, і до політики спочатку був покликаний найстарший син Джо. Однак він загинув під час пілотування бомбардувальника, тому сімейні політичні амбіції перейшли на другого сина. Політична кар’єра Кеннеді була швидкою. У 1947 році він був обраний до Конгресу, а в 1953 році став сенатором. Він виявляв природний талант до політики та здатність завойовувати людей на свій бік. Зростаюча популярність спонукала його балотуватися в президенти від Демократичної партії на виборах 1960 року. Його противником був республіканець Річард Ніксон. Вибори принесли новизну у вигляді телевізійних передвиборних дебатів, які прижилися і стали невід’ємною частиною політичних кампаній.
Вибори були напруженими, але Кеннеді зрештою переміг. Його позиція як президента була ускладнена не лише через щільний результат, але й через розподіл політичних сил. Демократи мали більшість у Палаті представників і Сенаті, але різниця між партіями ще не була такою значною, і низка демократичних політиків дотримувалася консервативних поглядів. Особливо при просуванні законів, що підтримували права людини, йому доводилося боротися не лише проти республіканців, але й проти членів власної партії. Його зовнішня політика була популярною, але у внутрішній політиці він мав проблеми з виконанням низки передвиборчих обіцянок. Великою проблемою була расова сегрегація, але важливі закони не вдалося прийняти. Загалом Кеннеді був популярний серед громадськості, так само як і його дружина, перша леді Жаклін Кеннеді Онассіс. У зовнішній політиці він зосереджувався на суперництві з СРСР. Він безуспішно намагався повалити комуністичний режим на Кубі, див. вторгнення в затоці Свиней. Після цього настала Карибська криза, яка стосувалася радянського плану розмістити ядерну зброю на Кубі. Америка відмовилася допустити таку загрозу і погрожувала вторгненням на Кубу, але зрештою було досягнуто домовленості, в рамках якої Америка мала вивести власну ядерну зброю з Туреччини та гарантувати, що не окупує Кубу. В обмін на це СРСР відмовився від плану ядерного озброєння Куби.
Хоча Кеннеді не виправдав усіх передвиборчих очікувань, він користувався загальним визнанням і мав шанс на переобрання. Цьому вже не судилося статися, тому що 22 листопада 1963 року його застрелили, коли він проїжджав Далласом у рамках передвиборчої кампанії. Замах мала розслідувати так звана Комісія Воррена, яка дійшла висновку, що стрільцем був колишній солдат Лі Харві Освальд. Далі було констатовано, що його дії були частиною більшої змови, але це вже не розслідувалося. Донині це є джерелом питань та конспірологічних теорій щодо того, хто стояв за всією акцією. "